РУС
УКР
м. Київ, вул. Кирилівська,15
Подивитися на карті
Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський,10
Подивитися на карті
+38 (067) 767-54-62, +38 (066) 765-33-61
Передзвонити вам?

Огляд практики в митних спорах.

Огляд практики в митних спорах.

1.Що таке пост- аудит та судова практика розгляду таких спорів? 

Принцип митного пост-аудиту (post-clearance audit) можна висловити відомою фразою «довіряй, але перевіряй». Тобто, основні митні процедури, що згідно із законодавством відповідної країни мають здійснюватись до товарів, які переміщуються через кордон (ввезення, вивезення), підлягають застосуванню не в пункті пропуску при безпосередньому переміщенні товарів чи у митниці призначення/відправлення, а після завершення їх митного оформлення та випуску у вільний обіг.

У постановах від 23.01.2018 р. №2А/1770/3979/12, від 20.03.2018 р. №820/2466/13-А та від 07.08.2018 р. №821/751/17 Верховний Суд дійшов висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України».
Проте, є й інша практика ВС:  у Постанові від 05.06.2018 р. по справі № 803/1420/1 ВС дійшов висновку, що якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то надалі він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов’язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов’язкових платежів.

Ці дві правові позиції не суперечать одна одній, оскільки вирішальне значення має те, у який спосіб товар потрапив в Україну і хто саме визначав його вартість (декларант самостійно або митний орган, наприклад, не визнавши заявлену митну вартість та скоригувавши її)

2.Який ефективний спосіб правового захисту прав суб’єкта господарювання щодо повернення надміру сплачених митних платежів у суді: вимога скласти та надати відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надмірно сплачених платежів чи вимога про стягнення надмірно сплачених платежів? Із системного аналізу норм чинного законодавства, якими врегульовано процедуру повернення надмірно сплачених митних платежів (ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України), вбачається, що на митні органи покладено зобов’язання за заявою суб’єкта господарювання, яким було сплачено до бюджету кошти внаслідок протиправного коригування митницею заявленої ним ціни товару при його імпортуванні, скласти висновок про їх повернення та направити до відповідного органу Державної казначейської служби України.

Аналогічна правова позиція є усталеною в практиці адміністративних судів (постанови Верховного Суду від 03.04.2018 р. по справі № 814/813/17, від 17.04.2018 р. по справі № 810/5133/15, від 24.04.2018 р. по справі № 814/1980/16).
Тобто, звісно ж ефективно було одразу скласти висновок і стягнути кошти, але законодавство регламентує певну процедуру (митниця складає висновок, а органи Казначейства вже на його підставі виплачують). За практикою ВС суди можуть лише зобов’язати скласти висновок, а інші вимоги (якщо заявлено про стягнення) – передчасні.

3.В якому випадку митний орган може застосовувати 6-й (резервний) метод визначення митної вартості ?

Шостий резервний метод застосовується в разі неможливості застосування будь-якого іншого з методів (всі вони визначені у ст. 57 Митного кодексу України: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервний).
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов’язково повинен зазначити обґрунтування щодо зроблених них коригувань з використанням другорядних методів ( ціни ідентичних або подібних (аналогічних) товарів) . Ці обґрунтування неодмінно повинні містити не лише загальні найменування товарів, а й відомості про:

- обсяги товарів;  умови поставки; комерційні умови;

В разі застосування резервного методу – про неможливість застосування попередніх другорядних методів та докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. 
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 р. по справі № 809/4367/15. Крім того, важливо звернути увагу й на те, що відомості про підстави коригування заявленої митної вартості та вищевказані джерела показників ціни мають бути ідентичними як у прийнятому митницею рішенні про коригування митної вартості, так і в картці відмови у прийнятті митної декларації, що виноситься разом із ним.

Наприклад, у справі № 809/4367/15 митницею було скориговано товариству заявлену ним митну вартість за шостим резервним методом, про що прийнято відповідне рішення та картку відмови. Але, у ході судового розгляду спору було встановлено, що джерела інформації, на які Митниця послалася в обґрунтування правомірності коригування митної вартості, у рішенні про коригування митної вартості та у картці відмови є різними, а саме – зазначені різні митні декларації, що саме по собі виключає правомірність здійснення відповідного коригування ціни.

4.Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Декларант не погодився з вказаним рішенням та, протягом 80-ти днів з дня випуску товарів у вільний обіг, подав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларується. В свою чергу, митний орган виніс відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
- Який в даному випадку ефективний спосіб правового захисту прав суб’єкта господарювання: звернення до суду з вимогою скасувати:
• рішення митного органу про коригування митної вартості товарів і відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
• рішення митного органу про коригування митної вартості товарів
• відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів?

У цьому випадку обрання способу оскарження залежить від того, в якій формі надана відмова у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів:

- якщо це лист ( переважно саме так митний органи й орган реалізує свої повноваження ) , то оскаржувати слід лише рішення митного органу про коригування митної вартості товарів;

- якщо відмова надана у вигляді рішення ( саме так має бути за законом ч. 9 ст. 55 МК ) , то оскаржувати слід рішення митного органу про коригування митної вартості товарів і рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів 

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Практика ВС загальна у справах про коригування митної вартості, виходить з того, що для коригування у митного органу повинні бути обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.Постанови Верховного Суду від 20.02.2018 р. по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. по справі № 826/8797/16.

5.На яку із сторін у справі покладений тягар доведення неправильного визначення у митній декларації коду товару (код УКТЗЕД)?
У даному випадку немає виключення із загальної презумпції винуватості відповідача – митного органу (ч. 2 ст. 77 КАС України). Саме на нього покладено обов’язок доказування. Більш того, інформація про товар (зокрема код УКТЗЕД), яка розміщена на веб-сайті або міститься у товаросупровідних документах виробника цього товару, є достовірною до тих пір, поки не буде доведено протилежне саме контролюючим органом. Наприклад, у справі № 808/4428/15 митниця класифікувала імпортований товар за іншим кодом УКТ ЗЕД, ніж був визначений декларантом (позивачем), посилаючись на висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів (далі – СЛЕД), відповідно до якого товар, аналогічний тому, що ввозиться позивачем, містить іншу кількість ароматичних вуглеводів, ніж заявлена, що змінює його код за УКТ ЗЕД та, відповідно, розмір митних платежів.

Однак, при вирішенні даного спору Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 р. по вказаній справі зробив чіткий висновок про те, що при митному оформленні товару позивач вказав у митній декларації саме ті характеристики товару, а також той код товарної позиції, який був зазначений виробником та експортером товару в усіх товаросупровідних документах, що додавались до митної декларації, а також ті дані, які були вказані в експортній декларації країни експортера ввезеного товару, до яких відповідно до Міжнародної конвенції «про спрощення та гармонізацію митних процедур» застосовуються одні і ті ж правила класифікації для тлумачення та встановлений єдиний обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій.

При цьому, ВС підкреслив, що інформація про товар, яка розміщена на веб-сайті або міститься у товаросупровідних документах виробника цього товару, є достовірною до тих пір, поки не буде доведено протилежне. З цих підстав та, зокрема через невиконання митним органом обов’язку доказування правомірності прийняття ним рішення про зміну коду імпортованого товару, ВС дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Аналогічний правовий підхід Верховним Судом також застосовано в постанові від 05.06.2018 р. по справі № 808/2518/17.
Таким чином, при розгляді адміністративними судами справ з приводу оскарження рішень про визначення коду товару за УКТ ЗЕД здійснюється ретельна перевірка відповідності заявленого декларантом (позивачем у справі) коду УКТ ЗЕД відомостям товаросупровідних документів та інформації товаровиробника, розміщеній на його сайті (якщо така є та доступна).
У свою чергу, митний орган повинен не лише голослівно послатися на експертні висновки щодо подібних товарів, а довести, що ним дійсно були реалізовані всі надані йому повноваження, зокрема відібрані зразки саме імпортованої продукції та забезпечено проведення саме щодо них відповідних експертиз (як таке передбачено ст. 356 МК України).

В іншому ж випадку діє презумпція правомірності декларанта та мусимо констатувати неналежне виконання митним органом покладеного на нього обов’язку доказування (ч. 2 ст. 77 КАС України).

- невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів (тобто розбіжністю між задекларованим товаром і тим, що фактично імпортується);

- порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

При цьому, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Аналогічна правова позиція на теперішній час є усталеною в судовій практиці (наприклад, постанови Верховного Суду від 20.02.2018 р. по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. по справі № 826/8797/16), однак, все ж таки при розгляді майже кожної другої митної справи даного виду постає окреслене питання.

Крім того, непоодинокими є випадки коригування митним органом заявленої декларантом митної вартості на тій підставі, що сума, зазначена в інвойсі (рахунку-фактурі), на думку контролюючого органу, не підтверджена. З цього приводу слід зазначити, що дійсно формально ці відомості безпосередньо стосуються заявленої митної вартості, але при цьому ст.53 Митного кодексу України, якою як раз таки й врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість, зокрема й в інвойсі.

Слід зазначити, що аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 р. по справі № 809/1884/16.

 
Останні новини:
  • 15.10.2019 Проживання за однією адресою після розлучення у зв'язку з відсутністю іншого місця проживання не свідчить про проживання однією сім'єю
    Детальніше
  • 08.10.2019 Коли керівник стає заручником підприємства
    Детальніше
  • 08.10.2019 Привітання з Днем юриста!
    Детальніше
  • 08.10.2019 Збирати докази на місці злочину як у детективних серіалах не можна
    Детальніше
  • 02.10.2019 Корпоративні спори: огляд ключових правових позицій
    Детальніше
Задати питання адвокату

ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ
Є питання? Задайте їх мені, і я дам відповідь на них найближчим часом.
Алла
Добрий день, підскажіть чи можна приватизувати членам фермерського господарства землю, що належить ФГ на підставі державного акту на право по
Читати повністю
Татьяна Бакановская
Здравствуйте. Моя мама умерла в 2009 году,оставив мне в наследство частный дом, в котором я прописана с даты его покупки. Я являюсь наследниц
Читати повністю
Ольга
Добрый день! Подскажите пожалуйста, можно ли поменять фамилию ребёнку без согласия отца? Если да, то какая процедура? Спасибо.
Читати повністю
 



Задати питання адвокату:

(не публикуется на сайте)
(не публикуется на сайте)