Чи є обов'язковим попереднє звернення потерпілого до страховика (МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування

 Ухвала ВП ВС від 06.08.2019 № 465/4287/15 № 14-406цс19:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83553158

 Ключові тези:
 Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувалася тим, що про наявність виключної правової проблеми і необхідності забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики свідчить наявність різної судової практики при вирішенні питання, чи підлягають до задоволення вимоги потерпілого до страховика про відшкодування шкоди у правовідносинах, які регламентовані Законом № 1961-IV, коли потерпілий звернувся до суду в межах одного року з дати настання страхового випадку, але без попереднього звернення до страховика (МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 цього закону.
 Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 641/8243/14-ц (провадження № 61-10185св18) Верховний Суд погодився із висновком апеляційного суду про те, що всупереч вимогам законодавства позивачем не доведено факт його звернення до страховика із заявою про здійснення страхової (регламентної) виплати у строк, передбачений пунктом 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV.
 У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 201/8286/16-ц (провадження № 61-4898св18) зазначено, що право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
 Проте у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц (провадження № 61-15026св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
 Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 643/19957/15-ц (провадження № 61-9436св18) Верховний Суд відхилив доводи заявника про, те що виплата страхового відшкодування здійснюється виключно після подання потерпілим заяви про страхове відшкодування, оскільки зібраними у справі доказами встановлено факт настання страхового випадку, причини його настання, розмір заподіяної шкоди, виконання потерпілим вимог закону щодо повідомлення про страховий випадок і надання документів для отримання відшкодування.
 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 (провадження № 12-104гс18) зазначила, що право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
 У той же час, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19) зробила висновок, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, не є обов`язковим.
У вказаній постанові від 19 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновки про застосування норм права, викладені у цій постанові, стосуватимуться тих правовідносин, які є предметом касаційного розгляду у межах цього кримінального провадження.
 Разом із тим за результатами розгляду справи № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19) Великою Палатою Верховного Суду скасовано вирок суду в частині вирішення цивільного позову та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суди будуть розглядати цей позов за правилами цивільного судочинства та в межах не кримінального провадження, а - цивільної справи.
  Отже, за таких обставин невирішеним залишається питання, чи є обов`язковим попереднє звернення потерпілого до страховика (МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування для задоволення судом вимог про відшкодування шкоди, заявлених таким потерпілим до страховика (МТСБУ).
  Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19).
 Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викликана тим, що колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у наведених вище постановах зробили інший висновок щодо права кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов`язань, виключно після подання до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
  Також, відступлення від вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду пов`язано з тим, що безпосереднє звернення до суду, а не до страховика, унеможливлює обчислення неустойки, чи сум, передбачених статтею 625 ЦК України, оскільки для цього слід визначити початок прострочення грошового зобов`язання.
 З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для продовження розгляду.

Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp