Чи перешкоджає перебування за кордоном прийняти спадщину, пояснив ВС

Факт перебування за кордоном сам по собі не свідчить про наявність непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини. Такий висновок зробив ВС в постанові №161/9998/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

 

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

17 квітня 2019 року                         м.Київ                               №161/9998/17

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ЖУРАВЕЛЬ В.І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., КРАТА В.І. —

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2017 та постанову Апеляційного суду Волинської області від 8.02.2018.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Особа 3 звернулася до суду з позовом до Особи 4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вимоги обґрунтовувала тим, що Інформація 1 помер її батько Особа 7, після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру за Адресою 1.

Іншим спадкоємцем першої черги є її сестра Особа 4, яка 8.08.2014 отримала свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Про смерть батька їй (позивачу) стало відомо лише в серпні 2014 року.

Зазначала, що вона постійно проживає у Варшаві (Польща), де здійснює догляд за своїм чоловіком, який потребує сторонньої допомоги.

Вказані обставини стали перешкодою для своєчасного прийняття спадщини.

У серпні 2017 року (після подання позову) вона зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак цю заяву було повернуто у зв’язку з пропуском строку, передбаченого ст.1270 Цивільного кодексу.

Ураховуючи наведене, просила визначити їй додатковий строк — один місяць для прийняття спадщини після смерті Особи 9.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Луцького міськрайсуду від 12.12.2017, залишеним без змін постановою АСВО від 8.02.2018, позов Особи 3 задоволено.

Визначено Особі 3 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька Особи 9 тривалістю один місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

Суди зробили висновки про наявність поважних причин пропуску 6-місячного строку для прийняття спадщини після смерті батька.

Короткий зміст касаційної скарги

У квітні 2018 року до суду касаційної інстанції від Особи 4 надійшла касаційна скарга, в якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник вважає оскаржені рішення необґрунтованими, оскільки Особа 3 свідомо не вчиняла дій щодо прийняття спадщини з огляду на те, що про смерть батька вона дізналась у серпні 2014 року, позов подала у червні 2017 року, а заяву нотаріусу про прийняття спадщини — у серпні 2017 року.

Проживання за межами України не може бути визнане поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, після смерті батька та до моменту звернення до суду з даним позовом позивач неодноразово перетинала кордон України.

Обставини справи

Суди встановили, що Інформація 1 помер Особа 9, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно — квартиру в Луцьку.

Заповіту на випадок свої смерті спадкодавець не залишив.

Спадкоємцями першої черги є доньки померлого — Особа 4 та Особа 3.

18.07.2014 Особа 4 подала приватному нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Особі 10 заяву про прийняття спадщини після смерті Особи 9.

На підставі указаної заяви приватним нотаріусом була відкрита спадкова справа.

У строк, передбачений ст.1270 ЦК, Особа 3 заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подала.

8.08.2014 Особа 4 отримала свідоцтво про право на спадщину (вищезазначену квартиру) після смерті Особи 9.

Позивач постійно проживає на території Польщі.

Уперше після відкриття спадщини вона в’їхала на територію України 27.10.2014.

21.08.2017 Особа 3 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, яка 30.08.2017 була повернута у зв’язку з пропуском 6-місячного строку з дня відкриття спадщини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги <…>.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивач із поважних причин (постійне проживання за межами України, неповідомлення її родичами про смерть батька) пропустила встановлений законом 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК).

Згідно зі ст.1272 ЦК, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі №6-85цс12 та від 4.11.2015 у справі №6-1486цс15.

Суди встановили, що позивач постійно проживає на території Польщі та з дня відкриття спадщини до закінчення встановленого законом 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини на територію України не в’їжджала.

Спадщина відкрилася Інформація 1, а Особа 3 уперше після відкриття спадщини в’їхала на територію України 27.10.2014, тобто після закінчення встановленого законом 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів уважає, що вказані обставини не свідчать про існування поважних причин у розумінні ст.1272 ЦК.

Факт перебування позивача в Польщі сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки Особа 3 за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій щодо прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту її відкриття, то підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до чч.1 та 3 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст.141 ЦПК).

Ураховуючи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, з Особи 3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1280 грн.

Крім того, з Особи 3 на користь Особи 4 підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 грн.

Керуючись стст.141, 400, 412, 416, 417 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 4 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2017 та постанову Апеляційного суду Волинської області від 8.02.2018 скасувати.

У задоволенні позову Особи 3 до Особи 4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

З моменту прийняття постанови рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2017 та постанова Апеляційного суду Волинської області від 8.02.2018 втрачають законну силу й подальшому виконанню не підлягають.

Стягнути з Особи 3 на користь держави судовий збір у розмірі 1280 грн.

Стягнути з Особи 3 на користь Особи 4 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

 

Закон і Бізнес