Для доведення правової позиції у спорі з податковою інспекцією, для Клієнта Адвокатського бюро "Поліщук та партнери" довелось перебувати у судовому процесі сім років.
Клієнт не був належним чином повідомлений про проведення перевірки та не зміг надати документи, що підтверджують його витрати в процесі здійснення господарської діяльності.
У зв'язку з цим, отримав від податкової інспекції:
1.Вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ;
2.Рішення про застосування штрафних санкцій;
3.Податкове повідомлення – рішення про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
У 2016 році суд першої інстанції задовольнив позов Клієнта Адвокатського бюро "Поліщук та партнери" визнав протиправними та скасував податкове - повідомлення рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу.
У 2017 році апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У 2022 році Верховний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду, суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційний суд залишив вказане рішення в силі, а Касаційний адміністративний суд Верховного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області.
Висновок судів :
Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику, як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.