Про поновлення договору оренди

Аби розраховувати на поновлення договору оренди землі, орендар повинен не тільки повідомити про намір скористатися таким правом, а й надіслати проект додаткової угоди.

У справі №159/5756/18 Велика палата Верховного Суду вирішила відступити від раніше висловленої правової позиції щодо виникнення підстав для поновлення договору оренди землі.

Зокрема, ВП ВС звернула увагу на те, що в ст.33 закону «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах.

Так, орендар, який добросовісно виконував свої обов’язки, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. Маючи такий намір, він зобов’язаний до закінчення строку оренди землі (у час, визначений в ч.2 ст.33 закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проект додаткової угоди. Завчасне повідомлення є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).

Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення листа-повідомлення про прийняте рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист із проектом додаткової угоди дає останньому підстави розраховувати на можливість поновлення договору в силу ч.6 ст.33 закону. І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця в місячний строк про відмову в поновленні договору можна кваліфікувати як мовчазну згоду на поновлення останнього на той самий строк і на тих самих умовах.

Тож недотримання вимог ч.3 ст.33 закону позивачкою, яка не долучила до листа-повідомлення проект додаткової угоди, не дає їй підстав розраховувати на можливість поновлення договору через ненадходження в місячний строк відмови орендодавця.

СУДОВА ПРАКТИКА