м. Київ м. Біла Церква

Про тримання під вартою

Право на окреме оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою має тільки особа, право на свободу якої обмежено: обвинувачений, його захисник, законний представник.

 

На це звернув увагу ВС, розглянувши касаційну скаргу прокурора (справа №344/13061/16-к). Останній просив скасувати ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою на ухвалу місцевого суду про продовження строку вжиття запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів ВС постановою від 29.04.2020 оскаржуване рішення апеляційної інстанції залишила без змін. Мотивуючи такий крок, ВС послався на рішення Конституційного Суду від

13.06.2019 №-4-р/2019, де сформульовано юридичну позицію, згідно з якою положення стст.1, 3, 8, 21, 29, ч.1 ст.55 Конституції гарантують особі право на свободу та особисту недоторканність.

Цим рішенням КС розширив права обвинуваченого на апеляційне оскарження ухвали, якою обмежено його право на свободу, а не наділив і не мав на меті наділити прокурора таким правом. Адже оскарження прокурором ухвали про продовження строку тримання під вартою може призвести до погіршення становища обвинуваченого.

Таким чином, право на оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті має лише особа, право на свободу якої обмежено (обвинувачений, його захисник, законний представник). Це право не поширюється на інших учасників судового провадження, у тому числі на прокурора.

Підготували Наталія Матвійчук, юрист GOLAW, адвокат; Анна Козіна, помічник юриста GOLAW

СУДОВА ПРАКТИКА

 
 



Задати питання адвокату:

(не публікується на сайті)
(не публікується на сайті)