Збирати докази на місці злочину як у детективних серіалах не можна

Оперативний працівник переоцінив свої повноваження щодо збирання доказів відразу після вчинення злочину, і в результаті Касаційний кримінальний суд визнав їх недопустимими.
Вироком у справі №607/14707/17 особу визнано винною у вчиненні злочину за ч.2 ст.185 КК. Встановлено, що засуджений з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав у приміщенні магазину з шухляди грошові кошти. Однак, апеляційний суд провадження закрив з підстав відсутності доказів вини, з чим погодився і ККС ВС.
Основним доказом місцевий суд вважав відеодиск із записом з камер спостереження, де зафіксований факт крадіжки.

Потерпілий добровільно видав його оперативному працівнику 01.11.2017 р.
При цьому відомості про злочин внесені до ЄРДР 02.11.2017 р.
ККС зазначив, що отримання доказу оперативним працівником суперечить ч.ч.1,2 ст.41 КПК, оскільки без доручення слідчого здійснювати процесуальні дії він не може.

Згідно зі ст.93 КПК докази можуть збирати сторони кримінального провадження, потерпілий.
ККС звернув увагу на те, що:

витребувати докази може слідчий, але не оперативний працівник, і тільки в межах кримінального провадження;

подавати докази вправі і потерпілий згідно з ч.2 ст.56 КПК, але теж у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Умовами допустимості доказів є їх одержання:

із належного джерела;

належним суб'єктом;

у належному процесуальному порядку;

а також належне оформлення джерела даних.

Отже, диск відеозапису був отриманий від потерпілого не уповноваженою посадовою особою органу досудового розслідування без дотриманням вимог кримінального процесуального закону, тому докази є недопустимими.

Повний текст рішення справи №607/14707/17